Червоне вино: у чому шкода для здоров’я?
У чому підступ? – запитає підозрілий читач. Ну не може бути так, щоб червоне напівсолодке або сухе вино, користь і шкоду якого однозначно поки не доведена, було мало не панацеєю від фізичних хвороб і недоумства! Дійсно, не може. Саме тому слід знати, що у червоного солодкого і сухого вина поряд з корисними властивостями є шкідливим, а іноді й просто шкідливі.
Основна проблема – алкоголь (і це бальзам на серце супротивників алкоголю у всіх проявах). Безглуздо стверджувати, що хронічний алкоголік, що заливає в собі щодня по дві-три пляшки нехай навіть суперполезного червоного сухого або напівсолодкого – це світлий, здоровий, щасливий чоловік. Звикання до вину в непомірних кількостях – це біда, і її треба серйозно лікувати. Для розвитку цирозу печінки досить випивати два-три келихи щодня. Тих, хто випиває за раз дуже багато напою, може чекати рання раптова смерть.
Кількість випитого – ось орієнтир для любителів вин. Вчені так і не прийшли до єдиної думки, яка допустима щоденна доза. Одні дослідження називають 50 мл, інші – 300 мл. Існує усереднена норма: жінкам можна випивати півтора келиха вина на добу, чоловікам до трьох келихів. Етанол у великих количствах – це отрута, що токсин, який отруює організм і може викликати звикання.
Що стосується шкоди червоного вина для організму, то слід пам’ятати ось про що. Алкоголь протипоказаний людям з низкою хронічних хвороб, наприклад, при наявності ішемічного захворювання або панкреатиту. У цьому випадку сухе вино принесе не користь, а шкоду, причому шкоди здоров’ю буде завдано величезний.
Категорично заборонено алкоголь при наявності таких захворювань:
• цироз печінки;
• гіпертонія;
• остеопороз;
• рак шлунка.
Потрібно відмовитися від вина або вкрай обережно вживати його при виразці шлунка, ураженнях печінки, діагностованою ішемії, підвищеному рівні тригліцеридів, а також депресивних станах. З іншого боку, терапевтичні дози якісного червоного вина з користю для здоров’я пов’язані безпосередньо. Так, прийом одного келиха покращує стан пацієнта при виразковій хворобі.
