Енергетична криза в Україні: чому жінки беруть на себе більший тягар

Зимові відключення електроенергії в Україні порушили роботу систем опалення та водопостачання, ускладнили зв'язок, приготування їжі, навчання й доступ до медичних послуг. Людям доводилося підлаштовувати побут під графіки електропостачання, і це додаткове навантаження непропорційно часто лягало саме на жінок, які зазвичай відповідають за догляд і ведення господарства.

Про це йдеться в дослідженні «Оцінка гендерного впливу енергетичної кризи в Україні», яке опублікувала структура «ООН-Жінки в Україні». Воно спирається на загальнонаціональне репрезентативне опитування 1200 людей — 732 жінок і 468 чоловіків, — а також на десять інтерв'ю з ключовими респондентами та вісім фокус-груп у Києві, Івано-Франківську, Одесі та Харкові.

Фінансовий тиск виявився відчутнішим для жінок: про помірні або серйозні труднощі з забезпеченням себе харчами, одягом і предметами першої необхідності повідомили 56,3% жінок проти 35,4% чоловіків. Водночас жінки частіше доглядали дітей — 44,3% проти 26,4% серед чоловіків. Родини вдавалися до складніших стратегій виживання: 15,4% опитаних витрачали заощадження на пов'язані з енергетикою потреби, 7,6% позичали гроші, 5,7% скорочували витрати на харчування, а 7,5% — на медичні послуги чи ліки. Серед тих, хто доглядає за людьми з інвалідністю, позичати гроші або брати кредити доводилося 18,1% — більш ніж удвічі частіше за загальний показник 7,9%.

Відключення позначалися і на відчутті безпеки та здоров'ї. Менш захищеними через перебої з електроенергією почувалися 41,9% жінок і 24,3% чоловіків. Про негативний вплив на фізичне здоров'я говорили 38,5% жінок проти 22,8% чоловіків. За даними «ООН-Жінки в Україні», відчуття небезпеки підсилювали темні вулиці, обмеження мобільності, проблеми зі зв'язком і побоювання щодо отримання екстреної допомоги. Жінки також частіше скаржилися на стрес, тривогу та погіршення самопочуття. Позначалося це й на атмосфері вдома: про конфлікти чи напруженість через відключення загалом сказали 19,4% опитаних, серед жінок — 21,8%, серед чоловіків — 15,7%, найчастіше про це говорили ті, хто доглядає дітей або людей з інвалідністю.

Резервного джерела енергії — генератора, акумуляторної системи, інвертора чи портативної зарядної станції — не мали 73,8% жінок і 51,5% чоловіків. Можливість придбати таке обладнання значною мірою залежала від матеріального становища: люди з нижчими доходами частіше вдавалися до менш ефективних, а подекуди й ризикованих способів долати наслідки відключень.

«ООН-Жінки» закликали під час планування зимової допомоги визначати пріоритетною групою доглядальників — одиноких батьків, сім'ї з дітьми до п'яти років, тих, хто піклується про людей старшого віку, людей з інвалідністю чи хронічними захворюваннями. Їм рекомендують надавати грошову та психосоціальну підтримку, а також допомагати з придбанням акумуляторів, зарядних станцій, генераторів та обладнання для опалення. Серед інших рекомендацій — виплачувати грошову допомогу економічно вразливим домогосподарствам до пікового періоду перебоїв у грудні–лютому та запроваджувати субсидії чи знижки на електроенергію, опалення, паливо й обладнання для альтернативного енергопостачання. Окремо йдеться про доступність і безпеку «Пунктів незламності», пунктів обігріву, соціальних центрів і шкіл, де під час тривалих відключень можна отримати тепло, світло, можливість зарядити пристрої, зв'язок, санітарні послуги та безпечний простір для дітей. Напередодні зими 2026–2027 років гуманітарна спільнота планує охопити багатосекторальною допомогою понад 2,1 мільйона людей, які постраждали від масштабного пошкодження енергетичної, опалювальної та водної інфраструктури.

«Жінки готуються до чергової зимової енергетичної кризи, маючи ще менше доступу до безпеки, засобів до існування, освіти, охорони здоров'я та можливості брати участь у прийнятті рішень. Водночас потреби жінок зростають, а міжнародна гуманітарна допомога та допомога у сфері розвитку, спрямована на подолання гендерної нерівності, скорочується. Рішення щодо інвестицій у підвищення стійкості енергетичної системи та підготовки до зимового періоду ухвалюються вже зараз, і вкрай важливо, щоб вони враховували пріоритети жінок, а жіночі правозахисні організації мали достатньо ресурсів для продовження надання життєво необхідних послуг і цієї зими», — заявила представниця «ООН-Жінки в Україні» Сабін Фрейзер Гюнеш.

Ці цифри — не лише про енергетику. Вони показують, як інфраструктурна криза накладається на вже наявний розподіл обов'язків у родинах і посилює його. Саме тому підготовка до наступної зими вимірюється не тільки кількістю генераторів, а й тим, чи враховані в ній потреби тих, хто щодня дбає про інших.