Російські «вибори» до Держдуми на тлі війни: результати, явка на окупованих територіях і реакція Києва та ЄС

Голосування тривало з 18 по 20 вересня. Попередні парламентські вибори в Росії відбулися восени 2021 року — ще до повномасштабного вторгнення в Україну. Цього разу російська влада вперше організувала свої вибори й на українських територіях, окупованих після 2022 року.

За даними Центральної виборчої комісії РФ, лідирує керівна «Единая Россия» з 57,83% голосів. Далі йдуть КПРФ із 13,76%, ЛДПР із 9,01% та «Новые люди» з 7,96%; п'ятивідсотковий бар'єр долає також «Справедливая Россия». Усі ці сили поділяють позицію російської влади щодо війни проти України. Єдиною партією з антивоєнною позицією було «Яблуко», але Верховний суд РФ не допустив її до голосування.

Міністерство закордонних справ України засудило проведення голосування на тимчасово окупованих українських територіях. У відомстві наголосили, що цей фарс не створює жодних правових підстав для поширення російської юрисдикції на будь-яку частину України. «Після 2014 року єдиним легітимним результатом голосувань щодо тимчасово окупованих територій України були результати на табло Генеральної асамблеї ООН, зокрема коли 143 держави-члени ООН підтвердили незаконність окупації та вимогу до Росії вивести війська з усіх українських територій у межах міжнародно визнаних кордонів. Жодне "голосування", організоване Росією під дулами автоматів, не змінює міжнародно визнаного статусу цих територій. Тимчасова окупація не породжує для держави-окупанта суверенних прав», — зазначили в МЗС. Україна не визнає ці вибори та їхні результати й закликає до того ж інші держави та міжнародні організації. Окремо в міністерстві вказали, що включення до складу російського парламенту представників, обраних на незаконних виборах на окупованих територіях України та інших держав, додатково позбавляє легітимності весь склад Держдуми.

Центр протидії дезінформації повідомив, що російські адміністрації на окупованих територіях відзвітували про завершення голосування й заявили про аномально високу явку, яка суттєво перевищує середні показники в Росії. На окупованій Донеччині вона нібито перевищила 81%, на Луганщині — майже 80%, у Запорізькій області — понад 79%, на Херсонщині — 74,6%, тоді як у самій Росії, за даними її ЦВК, близько 56,6%. «У такий спосіб Кремль прагне створити брехливе враження, нібито населення захоплених українських регіонів виявляє значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території "успішно інтегруються" до РФ», — ідеться в повідомленні. За даними ЦПД, показники явки створювали, зокрема, через обходи дворів, під час яких членів виборчих комісій супроводжували російські військові зі зброєю; незалежного спостереження за голосуванням на окупованих територіях не було.

Європейський Союз також засудив проведення незаконних виборів на окупованих територіях України та пообіцяв санкції проти причетних до їхньої організації або тих, хто балотувався там як кандидат. «Європейський Союз шкодує про рішення Російської Федерації не запрошувати спостерігачів ОБСЄ на ці вибори. Це ще раз демонструє тенденцію ігнорування Російською Федерацією зобов'язань, взятих на себе всіма державами-учасницями ОБСЄ, та позбавляє російських виборців та інституцій можливості неупереджено та незалежно оцінити ці вибори», — заявила Високий представник Кая Каллас від імені ЄС.

Попри оголошені відсотки та явку, ключовим залишається політичний контекст: голосування відбувалося на тлі війни, без допуску спостерігачів ОБСЄ та без визнання з боку Києва й Брюсселя. Саме тому ці результати радше фіксують внутрішню російську процедуру, ніж змінюють міжнародно визнаний статус українських територій.