Понад 5300 костюмів: як створювали образи для «Одіссеї» Нолана

Над костюмами для стрічки працювала Еллен Міройнік, лауреатка премії «Еммі», яка також відома за фільмами «Оппенгеймер», «Бріджертони» та «Основний інстинкт». Разом із командою з майже 400 осіб вона створила понад 5300 костюмів. Зйомки тривали шість місяців і проходили в Греції, Марокко, Ісландії, Італії, Шотландії та США.

Головним принципом Міройнік стала тактильність. Дизайнерка хотіла, щоб кожен елемент одягу — від лляних тунік і шкіряних сандалій до бронзових обладунків — виглядав так, ніби він справді прожив власне життя. Замість декоративних костюмів команда створювала речі з виразною фактурою, слідами часу та ручної роботи, що допомагають глядачеві зануритися у світ мікенської Греції.

Матеріалам приділили особливу увагу. Бронза, дерево, льон і шкіра стали не лише частиною візуальної стилістики, а й важливими елементами оповіді. Наприклад, образ Пенелопи відсилає до одного з ключових мотивів «Одіссеї» — ткання поховального полотна, яке героїня щоночі розпускала, відкладаючи неминучий вибір нового чоловіка. Тканини у фільмі набули символічного значення, ставши інструментом сили й опору.

Після виходу перших кадрів історики та фахівці з античності зауважили, що костюми не завжди відповідають реаліям мікенської доби. Зокрема, критики звернули увагу, що Одіссей носить коринфський шолом, який з’явився значно пізніше, а частина обладунків більше нагадує залізні, ніж бронзові. Також виникли дискусії щодо крою окремих костюмів і загальної стилізації персонажів.

Однак багато кінокритиків наголошують, що для Нолана історична точність ніколи не була самоціллю. «Одіссея» — це насамперед авторська інтерпретація безсмертного твору Гомера, а не музейна реконструкція. Художні рішення, зокрема й у костюмах, підпорядковані режисерському баченню, а не буквальному відтворенню історичних деталей.