Запах тіла з віком: чому він змінюється і що з цим робити
З віком наше тіло може починати пахнути інакше — і це цілком природний процес, як і поява сивини. Розповідаємо, що саме відбувається зі шкірою, чому виникає так званий «запах літніх людей» і чи можна його контролювати.
Наш організм змінюється протягом усього життя, і запах тіла не виняток. Фахівці пояснюють, що характерний запах, який іноді пов'язують зі старістю, зумовлений хімічною сполукою під назвою 2-ноненал. Вона утворюється, коли жири на поверхні шкіри окислюються та розщеплюються.
Шкіра вкрита тонким шаром ліпідів — природних жирів, які підтримують її м'якість і захищають від втрати вологи. З роками склад цих жирів змінюється, а сама шкіра гірше справляється з пошкодженнями та впливом довкілля. Через це жири активніше окислюються, і саме в процесі їхнього розщеплення з'являється 2-ноненал.
Дерматологиня Рої Джавід наголошує: «Це нормальний і неминучий процес», а сам запах — «просто природний побічний продукт старіння шкіри, а не бруд чи наслідок поганої гігієни». Інтенсивність запаху може відрізнятися від людини до людини: на це впливають генетика, склад шкірного сала, мікробіом, одяг, стан здоров'я та навколишнє середовище.
Цікаво, що віковий запах може з'явитися раніше, ніж прийнято думати. Японське дослідження 2001 року, яке вивчало шкіру людей від 26 до 75 років, виявило 2-ноненал у учасників приблизно з 40-річного віку. Геріатр Аршад Ратер зазначає, що рівень цієї сполуки поступово зростає після середнього віку, а не з'являється раптово.
Кожен етап життя має свій характерний запах: немовлята пахнуть солодкувато-молочно, у підлітків гормони посилюють запах тіла, а в дорослих він стає стабільнішим. У старшому віці визначальним фактором стають зміни у складі шкірних жирів.
Попри стереотипи, «запах літніх людей» не обов'язково неприємний. У дослідженні 2012 року 41 молодий учасник оцінював запах футболок людей трьох вікових груп: 20–30, 45–55 та 75–95 років. Запах найстаршої групи визнали менш інтенсивним і менш неприємним, ніж запах молодших учасників. Тобто він має виразні особливості, але не сприймається настільки негативно, як часто уявляють.
Повністю зупинити утворення 2-ноненалу неможливо, але запах можна певною мірою контролювати. Регулярне миття змиває частину речовини зі шкіри, хоча вода з милом не усуває її повністю, адже процес утворення триває постійно. Дезодоранти можуть тимчасово маскувати запах, але не впливають на причину. Допомогти можуть регулярне прання одягу та постільної білизни, провітрювання кімнат, хоча речовина здатна затримуватися на тканинах навіть після очищення.
Деякі засоби, зокрема мило з хурмою, рекламують як такі, що нейтралізують 2-ноненал, однак переконливих наукових доказів їхньої ефективності поки бракує. Експерти припускають, що на утворення сполуки можуть впливати спосіб життя та харчування. Оскільки 2-ноненал виникає внаслідок окислення, радять зменшувати окислювальний стрес: їсти більше овочів і фруктів, багатих на антиоксиданти, отримувати достатньо вітамінів С та Е, не курити й захищати шкіру від сонця.
Зміна запаху тіла з віком — природний процес, який не має ставати приводом для сорому. Фахівці рекомендують не витрачати кошти на спеціальні засоби без доведеної ефективності, а натомість зосередитися на базовому догляді за шкірою, зволоженні та здоровому способі життя.
