Дві аджики на зиму: сира з перцю та класична грузинська з горіхами

Домашня аджика — це та заготівля, яка рятує взимку: вона смакує і до борщу, і до голубців, і до запеченого м’яса чи просто як намазка на свіжий хліб. Приготувати її можна двома способами — кожен має своїх шанувальників.

Перший рецепт — сира аджика з болгарського перцю без помідорів. Для неї знадобиться 700 г солодкого перцю (краще червоного), 150 г часнику, 1 стручок гострого перцю, по 1 столовій ложці солі та цукру, а також 2 столові ложки 9% оцту. Усі овочі миють, очищають від насіння та плодоніжок, часник звільняють від лушпиння. Якщо хочеться помірної гостроти, насіння з гострого перцю варто видалити. Далі все подрібнюють через м’ясорубку або в блендері, додають сіль, цукор та оцет і ретельно перемішують, поки кристали не розчиняться. Готову суміш розкладають по сухих стерильних банках, щільно закривають і зберігають лише в холодильнику — так вона спокійно простоїть усю зиму.

Другий варіант — традиційна мегрельська або абхазька аджика з гострого перцю чилі. Це вже не закуска, а справжня приправа, у якій горіхи пом’якшують пекучість і додають цікавого присмаку. Для неї беруть 500 г червоного чилі, 150 г очищених волоських горіхів, великий пучок свіжої кінзи, 2 столові ложки уцхо-сунелі або хмелі-сунелі, 1 столову ложку меленого коріандру та 1,5–2 столові ложки великої нейодованої солі. Перець і зелень миють, часник чистять, у перцю зрізають хвостики — насіння можна лишити, якщо любите по-справжньому вогонь. Горіхи спершу злегка підсушують на сухій сковороді 3–5 хвилин, щоб розкрити аромат, і дають охолонути. Потім усе перекручують через м’ясорубку або подрібнюють у блендері до максимально однорідної маси, додають спеції та сіль, добре вимішують і розкладають по сухих чистих баночках. Завдяки солі та гостроті чилі ця аджика зберігається в холодильнику кілька місяців.

Працюючи з гострим перцем, варто вдягнути гумові рукавички, щоб уникнути подразнення шкіри. Обидві аджики — чудовий спосіб зберегти смак літа на холодну пору року.