Опіки 80% тіла, понад 25 наркозів і шкіра тріски: у Львові чоловік відновлюється після вибуху бойлера

Історія, яку оприлюднили на сторінці Першого медичного об'єднання Львова, починалася буденно: Олег Тиндик разом із сусідом приїхав допомогти товаришу, в якого затопило квартиру. Причиною потопу став бойлер, який напередодні невдало відремонтували. Коли всі троє зайшли до ванної кімнати, водонагрівач вибухнув, і людей облило окропом.

Найлегше травмувався господар квартири: після надання першої допомоги його відпустили лікуватися амбулаторно. В Олега та його сусіда опіки охопили близько 80% поверхні тіла. Обох госпіталізували до реанімації, де, за словами медиків, їхній стан був дуже важким і існувала загроза життю.

«Як я вибіг, я не пам'ятаю. Пам'ятаю, що я вже лежу на плитці, дивлюся на руку, й з руки просто шкіра відвалюється великими шматками», — згадує Олег. Єдиною неушкодженою ділянкою на його тілі залишилася спина.

Лікування було тривалим і складним. Опікові хірурги висікали змертвілі тканини та закривали рани покриттями тваринного походження: ділянки на верхніх і нижніх кінцівках — ксеношкірою, тобто свинячою, а для загоєння опіків на тулубі використовували шкіру риби, а саме тріски. Завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії лікарні святого Луки пояснює: «Це був складний випадок через дуже велику площу опіку. Перший тиждень пацієнт кожен день був в операційній. Це як оперативні втручання, так і перев'язки під загальним знечуленням, аби зменшити больові відчуття. Загалом Олег переніс більше 25 наркозів за місяць». Три тижні чоловік провів у реанімації, 12 днів був підключений до апарата штучної вентиляції легень. Так само лікували і його сусіда.

Нині обидва чоловіки перебувають удома, але відновлення ще триває. Медики зазначають, що їм поки складно повноцінно рухатися, і на реабілітацію потрібен час. «Зараз я себе почуваю набагато краще. Вже можу ставати, вирівнююсь, вже ходжу сам. Це не до порівняння, бо тоді я лежав, як овоч, грубо кажучи. Головне — морально налаштуватися. Якщо через біль не йти, то можна засісти надовго. По-любому треба ставати й рухатися», — каже Олег.

Ця історія — не лише про медичні технології, які дають шанс навіть за надзвичайно великої площі опіків, а й про те, наскільки важливою є обережність із побутовими приладами. Невдалий ремонт водонагрівача обернувся для трьох людей травмами й місяцями боротьби за одужання. І хоча найскладніший етап уже позаду, попереду в Олега та його сусіда — ще не один крок до повернення до звичного життя.