Медсестра з Мілвокі доглядає недоношених немовлят у лікарні, де народилася сама

25 лютого 1984 року в лікарні Ascension St. Joseph у Мілвокі, штат Вісконсин, народилася дівчинка на 29-му тижні вагітності. Її вага становила 2 фунти 8 унцій — приблизно 1,13 кілограма. Перші дні життя Меган Вайт провела у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, де лікарі боролися за її життя. Немовля підключили до апарату штучної вентиляції легенів, щоб допомогти дихати.

З лікарні Вайт виписали 5 травня — того дня, який мав стати її справжнім днем народження. Відтоді, за її словами, вона жила здоровим життям. «Коли я росла, мої батьки називали мене дивом нашої родини», — розповіла вона.

У дорослому віці Вайт обрала медицину, причому зосередилася саме на роботі з новонародженими, зокрема недоношеними. Уже понад 16 років вона працює медсестрою у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, а нині — у тій самій лікарні Ascension St. Joseph, де колись народилася. «Це справді дивовижне відчуття — віддавати належне місцю мого народження», — сказала жінка.

У лікарні Вайт працює пліч-о-пліч з лікарями, які колись піклувалися про неї. Серед них — неонатолог Стівен Рагац, який працює в Ascension St. Joseph майже 45 років. «Це справді щось особливе. Коли людина, яка пережила важке передчасне народження, виросла здоровою й вирішила повернутися, щоб віддячити», — сказав він. За його словами, спостерігати за тим, як росла Вайт, а потім стала медсестрою, — гарне нагадування для медиків, що вони роблять справді важливу справу.

Історія Вайт — не поодинокий випадок, коли врятована людина згодом повертається до тих, хто її врятував. У Китаї, наприклад, 23-річний медик пішов працювати пліч-о-пліч з лікарем, який два десятиліття тому врятував йому життя: тоді хлопчику діагностували вроджену ваду серця. Такі випадки показують, що медицина — це не лише технології та протоколи, а й людські зв'язки, які тривають десятиліттями.