Росія знищила понад 1,5 млн українських книг за липень

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов провів історичну паралель, нагадавши, що саме в липні 1863 року з'явився Валуєвський циркуляр, а згодом — Емський указ. «Мета була незмінною – позбавити українців мови, культури та пам'яті. Але Москва застрягла у своєму історичному болоті. Сьогодні за кожною українською книжкою стоять Сили оборони. Ми відбудуємо друкарні й надрукуємо нові наклади», — наголосив він.

Віцепрем'єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна оприлюднила детальний звіт про руйнування. Найбільше постраждала друкарня «КОНВІ ПЛЮС»: там знищено 5000 квадратних метрів цехів і складів, згоріли 600 тисяч готових книг і ще 350 тисяч примірників, що були в роботі. Збитки підприємства оцінюють у 110 мільйонів гривень. Видавництво «Книголав» втратило склад під час нічної атаки 19 липня — у вогні загинуло близько 250 тисяч книжок, співробітники не постраждали. Молодий проєкт «Місон», заснований наприкінці 2023 року, втратив усе: офіс, техніку та весь наклад першої книги.

Держава вже розробляє механізми підтримки галузі. Мінекономіки спільно з Українською видавничою асоціацією пропонують гранти на відновлення друкарень до 16 мільйонів гривень на закупівлю обладнання, страхування ризиків із компенсацією до 30 мільйонів гривень за пошкоджене майно, субсидії на оренду книгарень та розширення програми «єКнига». Також планується оновлення програми поповнення публічних бібліотек новими виданнями.

У видавництві «Книголав» зазначають: «Росія воює не лише проти людей, а й проти нашого майбутнього. Але кожна спалена книга — це лише додаткова мотивація для нас бути ще стійкішими». Попри затримки із замовленнями через втрату складів, видавці закликають українців продовжувати купувати книги та підтримувати армію, яка захищає країну від культурного геноциду.