Шахраї в Україні: як втома від тривог і штучний інтелект допомагають аферистам

За даними Національного банку України, за 2025 рік кількість шахрайських операцій за картками знизилася на 5% — до 256 тисяч випадків. Водночас сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд гривень. Середній розмір однієї афери теж підріс: з 4247 до 5536 гривень, тобто на 30%. Виходить, що окремих випадків стає менше, але кожен із них коштує людині дорожче.

Окрема тривожна тенденція — залучення так званих дропів, людей, які передають свої картки для відмивання коштів. Заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська, посилаючись на оперативні дані Асоціації ЄМА, повідомила, що за перше півріччя 2026 року зафіксовано понад 30,4 тисячі нових дропів — це майже 73% від усього показника минулого року. А лише за квітень–серпень система обробила повідомлень про підозрілі транзакції на 724 млн гривень.

Психологи та фахівці з безпеки давно кажуть: ламати банківські системи шахраям не потрібно. Найпопулярніший інструмент — соціальна інженерія, коли людина сама віддає паролі від кабінетів, коди з SMS, реквізити карток і особисті дані. І тут працює контекст: ворог намагається позбавити українців світла, опалення й води, а аферисти грають на виснаженні, тривозі та поспіху. Після нічної повітряної тривоги повідомлення про «термінову виплату» чи «блокування картки» виглядає значно переконливіше.

Найпоширеніші пастки залишаються незмінними. Це фейкові державні виплати й компенсації, які поширюють у соцмережах і месенджерах: людині пропонують перейти за посиланням і ввести банківські дані. Це дзвінки нібито «з банку» про підозрілу операцію, спробу оформити кредит або блокування рахунку — з проханням назвати реквізити, одноразовий код чи переказати гроші на «безпечний рахунок». Це псевдоінвестиції з гарантованим прибутком і фейковим балансом, який неможливо вивести. Це злами акаунтів у Telegram та Instagram із розсилкою контактам прохань «терміново позичити кілька тисяч до завтра» і шкідливими посиланнями. І, нарешті, дипфейки: за допомогою штучного інтелекту створюють голос, фото чи відео знайомих, керівників або публічних людей, аби підкріпити прохання про гроші.

У 2026 році до цього переліку додалися нові варіації. Одна з них — фейкові вакансії: людині влаштовують нібито співбесіду, а потім просять оплатити програмне забезпечення, доступ до корпоративної системи чи інші «необхідні» послуги. В результаті жертва втрачає гроші або передає платіжні й персональні дані. Другий ризик — банківські трояни та інші шкідливі програми у форматі APK, які маскують під застосунки для виплат, пошуку роботи чи оновлення банківського сервісу. Після встановлення вони отримують доступ до конфіденційної інформації на смартфоні. А ще шахраї активно атакують користувачів маркетплейсів, надсилаючи посилання нібито для оплати, підтвердження замовлення чи оформлення доставки, які насправді ведуть на фішингові сторінки.

Аферисти реагують на порядок денний дуже швидко. Відключення світла — і з'являються фейкові «компенсації за відключення». Новина про соціальну підтримку — і виникають пропозиції «термінових виплат». Коли люди масово шукають інформацію про графіки, стан мереж, зарядні станції чи генератори, поруч з'являються підроблені сторінки, боти та продавці.

Правило, яке варто запам'ятати, одне: не діяти поспіхом, навіть якщо повідомлення викликає тривогу. Якщо нібито працівник банку говорить про підозрілу операцію — завершіть розмову й зателефонуйте за офіційним номером банку самостійно. Інформацію про державні виплати перевіряйте лише на офіційних ресурсах. Не переходьте за посиланнями з незнайомих повідомлень і не вводьте там номер картки, PIN, CVV, пароль до банкінгу чи одноразовий код. Не встановлюйте APK-файли на прохання незнайомців, а для месенджерів і важливих акаунтів використовуйте двофакторну автентифікацію. Кілька хвилин на перевірку можуть зберегти значно більше, ніж гроші.