SS27 New Names: українські дизайнери переосмислюють культурну спадщину
У межах програми New Names Ukrainian Fashion Week сезону SS27 молоді дизайнери представили колекції, що стають діалогом між модою, історією та сучасністю. Від східного мистецтва до гуцульських ремесел і пам'яті про втрачені життя — кожен бренд розповідає власну історію.
Нова хвиля української моди звертається до культурної спадщини як до джерела натхнення та особистих рефлексій. Так, бренд MARY&Co створив колекцію, натхненну східною колекцією Музею Ханенків. Пластичні форми різьблених статуеток зі слонової кістки, елегантні силуети китайських порцелянових ваз і тендітна краса тонкого фарфору переосмислені мовою сучасної моди: плавні лінії, м'які об'єми та скульптурні драпірування створюють образи, що поєднують легкість і вишуканість.
Важливою складовою колекції MARY&Co є екологічний підхід: усі вироби створені з шовку та бавовни повторного використання. Це дозволяє подарувати друге життя якісним тканинам і зменшити кількість текстильних відходів. За задумом дизайнерів, колекція не копіює музейні експонати, а передає їхній дух, перетворюючи культурну спадщину на сучасне мистецтво, яке можна носити.
Дебютна колекція couture-бренду SOFIIA POPIL під назвою Intermezzo звертається до емоційного стану українців під час війни. Дизайнерка Софія Попіль досліджує пошук ментального притулку та надію на світле майбутнє через контраст легких, тендітних та важких, цупких матеріалів. Цей контраст підкреслює ілюзорність безпеки, але водночас нагадує, що для багатьох вперта надія стає єдиним промінчиком світла.
Для роботи над колекцією дизайнерка звернулася до культури гуцулів — вівчарства, шкіряного ремесла та плетіння. Більшість тканин пофарбована вручну, щоб створити неповторні кольорові комбінації та градієнти. Деякі луки пофарбовані після пошиття, що підкреслює текстуру та силует. Окрема увага — плетеним виробам: дизайнерка експериментує з металом, шкірою та тканням, створюючи унікальні текстури. Металеві аксесуари натхненні старими гуцульськими прикрасами, зокрема сережками, а для оздоблення використані блакитна та чорна патини.
Ще одна дебютантка New Names — Марія Калюх із колекцією «Раб краси», яка стала її дипломною роботою у Schooll of Art × Craft. Назва цитує оповідання Володимира Винниченка про спробу асиміляції носія традиційно українського в індустріальному місті. Дизайнерка досліджує діалог між українською та французькою культурами 1920-х років, а архетипною жінкою для колекції стала Софія Яблонська — галичанка і парижанка, акторка, фотографиня, письменниця, дослідниця, яка жила на перетині культур.
Провідним виробом колекції є жакет, створений за мотивами крою національних чоловічих сорочок із коміром-стійкою. Для нього дизайнерка свідомо шукала вінтажні домоткані лляні рушники. Окрему увагу привертають головні убори — очіпки з двома кутами і пласким денцем, відтворені за автентичними інструкціями з архівних фотографій ярмарків Чернігівщини та Київщини 1897 року з архіву Федора Вовка. В'язані вироби з лляної пряжі вносять ноту паризьких 20-х — опущену талію, відкриту спину, декоративність.
Бренд KAZHAN ELIS представив дебютну колекцію Cathedral Spider Lace — художній маніфест на захист історичної архітектури. Натхненням став Костел Святого Миколая у Києві, унікальна неоготична пам'ятка Владислава Городецького. Оголені металеві каркаси кринолінів і паньє стали метафорою будівельних риштувань, символізуючи шлях від руйнування до відновлення. Штучно зістарені тканини, сліди іржі, потертості та вручну зв'язана павутина передають символи часу й забуття, а троянди, що проростають крізь руїни, уособлюють красу, здатну пережити час.
Колекція «Евфросинія» від hope by hope стала особистим та громадянським маніфестом про пам'ять і насильницьке зникнення. Назва походить від реальної історії з родинного дерева дизайнерки: Евфросинія народилася 1 липня 1915 року в козацькому роді та зникла у трирічному віці в 1918 році. Через сто років дизайнерка повертає її ім'я в сучасність. «Я її нащадок. Я про неї знаю і пам'ятаю. Я повертаю їй право на життя, красу, голос і пам'ять, бо кожне життя важливе, най би яким коротким воно не було і як би трагічно не закінчилося», — звучить імпульс колекції.
Історія Евфросинії стає дзеркалом сучасності: через російську агресію українські діти вивозяться, депортуються, втрачають зв'язок із родинами, домом, мовою та культурною пам'яттю. Основою колекції стали старі чоловічі піджаки та сорочки, які дизайнерка деконструює та перетворює на жіночі силуети. Апсайклінг тут виходить за межі екологічної практики — це метод роботи з пам'яттю. Символом колекції стало дубове листя як знак родового дерева, поколінь і спадкоємності. Для hope by hope одяг — це носій інформації, пам'яті та емоцій, а «Евфросинія» повертає в сучасність ім'я дитини, про яку забули, і водночас говорить про тих, кого сьогодні не можна дозволити собі забути.
