Джоан Ролінґ написала листа українському морпіху, який у полоні переповідав «Гаррі Поттера»

Історія Олександра Іванова почалася задовго до повномасштабної війни. Ще в дитинстві він закохався у світ, створений Джоан Ролінґ, і перечитував книги стільки разів, що запам’ятав їх майже дослівно. У 2015 році він вступив до лав морської піхоти, а з початком повномасштабного вторгнення опинився серед захисників Маріуполя у складі 36-ї окремої бригади. Після боїв на заводі Ілліча 12 квітня 2022 року зв’язок із ним обірвався — Олександр потрапив у полон, де провів понад чотири роки.

У полоні військовополоненим забороняли спілкуватися, тож Олександр почав пошепки розповідати побратимам історії про Гаррі Поттера. Він переказав усі сім томів по черзі. Багато хто з хлопців ніколи не читав Ролінґ, тож коли історія закінчувалася, вони просили почати спочатку. Це стало для них способом не втрачати надію у найважчі дні.

Про Олександра стало відомо завдяки розповідям його дружини Неллі Іванової. Друзі захисника приїжджали на кожен обмін полоненими, сподіваючись побачити його серед звільнених. Вони привозили символічні речі зі світу Гаррі Поттера: чарівну паличку, іграшкову полярну сову, шкарпетки з написом «Доббі вільний» і плакат із цитатою «Після стількох років?» — «Завжди».

Коли Олександра звільнили, Джоан Ролінґ дізналася про його історію і написала йому листа. Вона зізналася, що чула про те, як її книги стали для нього опорою в полоні, і побажала довгого та щасливого життя в Україні. Лист і книгу з особистим підписом письменниці передали Олександру 31 липня — у день народження Ролінґ та її найвідомішого персонажа.

Сам Олександр зізнався, що навіть у найскладніші моменти не міг уявити, що колись отримає листа від авторки улюблених книг. Його слова підтверджують, що література здатна стати справжнім порятунком навіть там, де, здавалося б, не залишилося місця для надії. Історія Олександра Іванова — це нагадування про те, що сила духу й любов до книг можуть підтримати людину в найнеймовірніших обставинах.