Осіннє розмноження винограду: живці, відводки й підготовка саджанців

Осінь для виноградаря — час не лише збирати грона, а й думати про майбутній сезон. Коли листя опаде, а лоза визріє, саме настає слушний момент заготовити посадковий матеріал. Зробити це можна у два прості способи — живцюванням або відводками, і кожен із них має свої переваги залежно від того, якого результату ви прагнете.

Живцювання, або чубукування, полягає в нарізанні визрілих пагонів. Найкращий час — із вересня й до кінця осені, поки не вдарили заморозки. Такий метод дає рослини, ідентичні батьківським, і не вимагає спеціальних навичок. Здорову лозу коричневого кольору нарізають на відрізки близько 120 см по міжвузлю, очищають від пасинків і вусиків. Найпридатніша частина для саджанців — середня, де відстань між бруньками не перевищує 12 см. Нарізані чубуки зв'язують у пучки й тримають у прохолодному місці з температурою від -2 до +4 °C і невисокою вологістю. Якщо висаджувати їх у приміщенні, зберігати матеріал можна до середини лютого, а для висадки одразу в ґрунт слід дочекатися завершення заморозків.

Другий спосіб — відводки — працює інакше. Здеревілу лозу прикопують у підготовлену канавку ще до настання холодів, щоб вона безпечно перезимувала, а навесні пустила коріння. Поки відводок укорінюється, він живиться від материнського куща, тож шанси на виживання в нього високі. Біля основи куща обирають здорову однорічну лозу коричневого кольору, очищають її та вкладають у канавку, заповнену компостом, перегноєм або торфом із добривами. Верхівку залишають над поверхнею й присипають землею на зиму.

Перед пророщуванням живці вимочують 24 години в укорінювачі, потім обрізають знизу на 1 см і зверху на 3 см. Нижні бруньки видаляють, а самі чубуки ставлять у ємність із нехлорованою водою. Далі їх накривають пакетом і тримають у теплому приміщенні, доки не з'являться корінці — зазвичай це займає від 2 до 4 тижнів. Коли коріння сягне близько 1 см, саджанці пересаджують у ґрунт в обрізаних пластикових пляшках і помірно поливають, а навесні переносять у відкритий ґрунт.

Якщо ж ви обрали відводки, навесні з лози знімають шар землі або мульчі та виливають на неї два відра теплої води, щоб активувати ріст. Далі рослину підживлюють мінеральними добривами й фіксують верхівку для подальшого формування.

Обидва методи не надто складні, але вимагають уважності до деталей: температурного режиму, вологості, якості лози. Заготовлений восени матеріал — це фактично запорука того, що наступного сезону виноградник оновиться без зайвих витрат. Варто лише не відкладати роботу до перших морозів.