Кавунова шкірка потрапила до бази USDA: що в ній корисного і як її їсти

Донедавна білу частину кавуна, що лишається після нарізання м'якоті, майже завжди викидали. Тепер у Міністерстві сільського господарства США (USDA) її внесли до окремої бази даних поживних речовин, тож усі охочі можуть порахувати, скільки калорій, вітамінів і мінералів дає ця частина ягоди.

Одна чашка нарізаної шкірки вагою 150 грамів містить близько 29 калорій, 1 грам білка, 2 грами клітковини, 408 мг калію, 11 мг вітаміну C та 45 мкг фолієвої кислоти. Різниця з м'якоттю помітна саме за клітковиною: у чашці соковитої частини її лише 0,6 грама, тобто майже вчетверо менше.

Дієтологиня Лорен Манейкер пояснює, що клітковина зі шкірки підтримує травлення, а калій потрібен для нормальної роботи м'язів і нервової системи. Окрему увагу дослідники приділяють цитруліну — амінокислоті, яка, за оглядом у журналі Nutrients, здатна знижувати артеріальний тиск. За даними Trends in Food Science & Technology, у шкірці цієї речовини більше, ніж у м'якоті.

До цього додається практичний бік: шкірка становить приблизно 30% ваги кавуна. Якщо використовувати і її, кількість харчових відходів суттєво зменшується.

Найпростіший спосіб — замаринувати шкірку й додавати її до салатів, сендвічів або м'ясних нарізок; у холодильнику така заготівля тримається до двох тижнів. Манейкер радить мити кавун перед нарізанням, аби бактерії з поверхні не потрапили на м'якуш. Шкірка також годиться для стир-фраю, надаючи стравам присмак свіжого огірка. «Короткочасне обсмажування шкірки з невеликою кількістю олії та приправ пом'якшує її та покращує засвоюваність, а короткий час приготування допомагає обмежити втрату чутливих до нагрівання поживних речовин, таких як вітамін С», — каже дієтологиня.

Свіжу або заморожену шкірку можна змолоти разом із ягодами та зеленню й заморозити кубиками — вийде основа для смузі з додатковою порцією клітковини, калію та цитруліну. Сирою вона нагадує хікаму: хрустка, трохи прісна, не така солодка, як м'якоть, і з легкою гіркуватістю, тож смакує не всім. А нарізана кубиками — додає хрумкості супам, рагу чи чилі; влітку з неї разом із м'якоттю готують освіжаючий гаспачо.

Кавуновий хвостик — не єдиний приклад того, що ми звикли викидати даремно. Схожа історія зі шкіркою персика: вона теж містить додаткову клітковину й антиоксиданти, яких немає в м'якуші. Щоправда, тут є нюанс — шкірка персика може накопичувати більше залишків пестицидів, тож фрукт варто ретельно мити під проточною водою. У випадку з кавуном правило просте: добре вимити цілу ягоду перед тим, як різати, і тоді біла частина перестане бути відходом.