«Піт-стоп» KOLA: історія кліпу про пристрасть, спеку і жіночу свободу

Нова робота KOLA — це історія не стільки про паузу у стосунках, скільки про стан, коли почуттів стає так багато, що їх відчуваєш фізично. «Це коли тобі настільки добре з людиною, настінки сильно тебе накриває коханням і пристрастю, що ти буквально задихаєшся від цього», — пояснює співачка. За її словами, йдеться не про бажання зупинитися, а про потребу перевести подих — і їхати далі.

Для KOLA у «Піт-стопі» важливе передусім відчуття взаємності: коли близькість і довіра вже є, не потрібно нічого доводити чи намагатися сподобатися. «Ти просто можеш дозволити собі бути різною — гратися, дражнити, трохи бешкетувати», — каже вона, називаючи це особливою жіночою свободою.

Режисер Юрій Чайка розповідає, що початковий задум кліпу глядач зараз не побачить, але його обовʼязково реалізують в іншій роботі. А ключовим для атмосфери цього відео став внутрішній вогонь артистки, завдяки якому на майданчику було по-справжньому спекотно. У кадрі Чайка опинився не за планом: героєм його запросила сама KOLA, і він не зміг відмовити. Це був його перший досвід паралельної роботи — і перед камерою, і за нею, тож хвилювання було більшим. У цей момент вони зі співачкою ніби помінялися ролями: вона разом із хореографинею Надін виконувала задачі режисера.

Хореографію для кліпу створювала Надін, для якої постановка, що розповідає історію, а не просто супроводжує музику, — це загальний підхід до роботи. Запит режисера дещо ускладнив завдання: хореографія мала виглядати не поставленою, але й не бути імпровізацією. «Ми з Настею просто почали шукати органічні для неї рухи і в спільному пошуку знайшли те, що відгукується нам обом», — згадує Надін. За її словами, у рухах, як і у флірті, важлива певна загадковість, а музика сама задає настрій.

Окремо хореографиня відзначає момент із другого куплету, коли героїня ставить ногу на бампер і розхитує автівку. Формально це «сурдопереклад» — коли рух відтворює текст надто буквально, — але саме тут він виглядає настільки органічно й емоційно, що сумнівів не було. Загалом же Надін сприймає всю постановку як цільну історію і хотіла дати співачці свободу руху, адже в неї, за словами хореографині, неймовірна жіночна пластика й чудовий контроль тіла.

У візуальному рішенні команда пішла не шляхом складного сюжету, а через атмосферу. Чайка каже, що єдиного рішення не було: хотілося зробити щось просте, але влучне. Ключовими деталями стали температура світла та фінальна кольорокорекція, що передає спеку, а камера рухається дуже плавно й спокійно, даючи розгледіти пристрасть артистки. Іскри та дим, за його словами, стали «вишенькою на торті».

Сама KOLA зазначає, що останнім часом багато працює над собою — це і спорт, і харчування, і робота з думками, і медитації, і тілесні практики. Така системність, за її словами, змінює зсередини: вона відчуває себе сильнішою та впевненішою, але це не про агресивну силу — навпаки, про більшу жіночність, дорослість і структурованість. На сцені в неї зʼявилася, як вона це описує, інтелігентна сексуальність, а допомогло просте прийняття свого тіла.

Режисер наголошує, що з KOLA не потрібно було нічого «витягувати»: його задачею було дати їй свободу й показати такою, якою вона є насправді. Оскільки знімання були лінійними, хронологічними, артистка розкривається поступово — від першого кадру до останнього.

Відповідаючи на питання, чи може дозволити собі більше, ніж кілька років тому, співачка каже: «Сто відсотків». Але причина не в бажанні стати іншою, а в тому, що вона краще зрозуміла себе. Раніше погляд на себе міг бути очима інших — чи достатньо красива, чи правильно виглядає, — а тепер важливіше власне відчуття. KOLA визнає, що їй ще є куди рости, але зараз відчуває себе жінкою, яка вже багато знає про себе.

Образ «Піт-стопу» співачка не вважає новою собою. За її словами, у ній залишається ще багато різних сторін, і обмежувати себе одним образом вона не хоче: голос дозволяє змінювати характер, стиль і настрій. «Піт-стоп» — лише одна з її граней, і завтра це може бути зовсім інша KOLA, а може — та сама, просто з іншого боку.

Від кліпу режисер хотів би, щоб глядачеві стало трохи спекотно, а якщо серйозно — щоб він відчув енергію між героями. Історію свідомо не пояснювали й не розкладали на слова: важливе саме відчуття тяжіння, яке буквально можна побачити в повітрі. KOLA ж хоче, щоб після треку людям захотілося жити, кохати й кайфувати, не боячись своїх емоцій і не намагаючись постійно їх контролювати. Бо іноді найкраще, що може статися, — коли тобі настільки добре, що ти не знаєш, куди подіти всі ці почуття. І тоді справді потрібен маленький піт-стоп — щоб вдихнути і знову рушити вперед.