Квартира в обмін на довічний догляд: що варто знати

В Україні закон дозволяє укладати договір довічного утримання, за яким власник передає квартиру чи будинок іншій особі в обмін на турботу та матеріальне забезпечення до кінця життя. Такі відносини регулюються главою 57 Цивільного кодексу України, зокрема статтею 744, яка визначає, що предметом угоди може бути нерухомість, частина житла або інше цінне майно.

Відчужувачем може стати будь-яка фізична особа незалежно від віку чи стану здоров'я, а набувачем — повнолітня дієздатна особа або юридична особа. Закон також дозволяє передбачити, що догляд надаватиметься не самому відчужувачу, а іншій людині, визначеній у документі.

Новий власник, попри формальне право власності, не може вільно розпоряджатися майном, поки живий відчужувач. Продаж, дарування, обмін або передача в заставу заборонені, а на житло не може бути звернене стягнення. Крім того, набувач зобов'язаний щомісяця надавати матеріальне забезпечення, розмір і види якого сторони визначають у договорі.

Якщо набувач не виконує своїх обов'язків, відчужувач або третя особа, на користь якої укладено договір, можуть звернутися до суду з вимогою розірвати угоду. Важливо, що навіть втрата чи пошкодження майна не звільняє набувача від зобов'язань. Після смерті відчужувача новий власник зобов'язаний організувати поховання, навіть якщо цей пункт не був окремо зазначений у договорі.

Щоб уникнути суперечок, юристи радять максимально детально прописати в угоді всі умови: обсяг догляду, розмір грошового забезпечення, місце проживання відчужувача та інші важливі аспекти. Перед підписанням варто проконсультуватися з нотаріусом і уважно перевірити текст документа.

Варто зазначити, що в парламенті вже готують законопроєкт, який має ускладнити виселення або продаж житла вразливих категорій громадян — пенсіонерів, людей з інвалідністю та військових. Це може вплинути на практику застосування договорів довічного утримання в майбутньому.