Одеський кінофестиваль оголосив національний конкурс: 14 стрічок про війну, пам'ять і пошук себе

Цьогорічні стрічки об'єднує спроба осмислити досвід війни та її довготривалі наслідки. Режисери звертаються до тем людської стійкості, пам'яті, втрат і пошуку майбутнього, створюючи багатогранний портрет сучасної України. Роботи змагатимуться за звання найкращого українського ігрового та документального повнометражного фільму, а переможців визначить незалежне журі.

Серед ігрових стрічок — антиутопія Валентина Васяновича «За Перемогу!» про повоєнне майбутнє України, де режисер, який втратив можливість працювати, залишається вдома, поки його родина живе у Відні. Міжнародна копродукція «Крила» Ани Роші де Соузи розповідає про українку Орисю із синдромом Дауна, яка разом із родиною рятується від війни у Португалії. Денис Колесніков у стрічці «Мрія Кіри» досліджує історію дівчини, що готується емігрувати, але її шлях змінює початок великої війни. Завершує ігровий блок «Соліст» Сергія Сторожева — драма про актора, який зображає пацієнта психіатричної лікарні та несподівано переживає внутрішню трансформацію.

Документальна програма охоплює як особисті історії, так і ширші соціальні зрізи. У стрічці «Бо козацького роду» Роман Крупач поєднує реальні зйомки з фронту, шпиталів і реабілітаційних центрів із чорно-білою анімацією, передаючи досвід, який камера не може зафіксувати. Микола Бут у фільмі «Гірник» розповідає про мешканців Донбасу, що опинилися перед вибором між домом і безпекою, та волонтерів, які евакуюють людей і тварин із прифронтових територій. Роман Островський, який сам став військовослужбовцем, у роботі «Летять хмари з великою швидкістю» зібрав три історії про втрату — від Бородянки до Бахмута.

Окремої уваги заслуговує «Машина часу Майдан» Володимира Тихого та Романа Любого, де поранений солдат переноситься з поля бою у грудень 2013 року. Стрічка поєднує документальну реальність із художньою метафорою, розмірковуючи про свободу та особистий вибір. Марина Нікольчева у фільмі «Одного дня я хочу побачити тебе щасливим» разом із партнером Максом фіксує спробу зберегти стосунки, коли війна руйнує звичний плин життя. Алессіо Ск'яцца у «Рятуй» показує рятівників, які рухаються назустріч війні, аби евакуювати покинутих тварин.

Програма також включає «Театр Ветеранів» Юлії Большинської про реабілітацію військових через мистецтво, «Тишу лиманів» Володимира Бакума про захист екосистеми «Тузлівських лиманів» під час війни та «To Die To Live» Юлії Гонтарук про трьох добровольців, які воювали ще у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення знову стали до бою. Окрім національних нагород, глядацьке голосування визначить володаря Гран-прі серед усіх конкурсних стрічок, а міжнародна федерація кінопреси FIPRESCI вручить власний диплом одному з фільмів.

Фестивальна програма цього року — це не просто змагання за нагороди, а спроба зафіксувати момент, коли мистецтво стає свідком історії. Кожна стрічка пропонує власну оптику: від особистих драм до екологічних злочинів, від реабілітації через театр до роздумів про природу пам'яті. Це кіно, яке не дає готових відповідей, але ставить важливі питання про те, як жити далі.