4
4LadyЖіночий журнал: краса і стиль
Знайти

Блакитна шкіра в Аппалачах: історія родини Фьюгейтів

·450 слівредакція
Блакитна шкіра в Аппалачах: історія родини Фьюгейтів

Упродовж майже двох століть у ізольованій громаді Аппалачів народжувалися діти з незвичайним синюватим відтінком шкіри. Причиною стала рідкісна генетична особливість, яку зберігали через шлюби між родичами.

Історія родини Фьюгейтів із Кентуккі — один із найвідоміших прикладів того, як ізоляція та родинні шлюби можуть закріпити рідкісну генетичну мутацію. Їхній рід, що мешкав біля струмка Трабблсам-Крік, упродовж поколінь передавав нащадкам незвичайну особливість — блакитний колір шкіри.

Почалося все з Мартіна Фьюгейта, який оселився в Аппалачах у 1820-х роках та одружився з Елізабет Смарт. У подружжя народилося семеро дітей, і четверо з них успадкували рідкісне генетичне порушення. Через віддаленість громади та обмежене коло знайомств нащадки Фьюгейта часто вступали у шлюби з двоюрідними родичами — так рецесивний ген не зникав, а навпаки, поширювався серед наступних поколінь.

Причиною синюватого відтінку шкіри була метгемоглобінемія — рідкісний розлад крові, що впливає на здатність гемоглобіну переносити кисень. Через це шкіра, губи та нігтьові ложа набували блакитного або фіолетового відтінку. Найвідомішою представницею роду стала Луна Фьюгейт, яка народилася від шлюбу двоюрідних родичів. Її описували як людину з дуже вираженим синім кольором шкіри та темними, наче синець, губами. Луна вийшла заміж за Джона Стейсі та народила 13 дітей, продовживши передачу особливості.

У громаді біля Трабблсам-Крік було лише кілька основних прізвищ — Фьюгейт, Сміт, Комбс, Річі та Стейсі, тож родинні зв’язки перепліталися. В одному з випадків син Мартіна Захарія одружився зі своєю тіткою, а інший представник родини — із двоюрідною сестрою.

У 1960-х роках цей випадок зацікавив доктора Медісона Кавейна з Університету Кентуккі. Дослідження крові живих нащадків показали, що в них бракує важливого ферменту. Учений запропонував лікування метиленовим синім — речовиною, що використовується в медицині. Експеримент виявився успішним: ін’єкції тимчасово прибирали блакитний відтінок, а регулярний прийом препарату дозволяв підтримувати звичайний колір шкіри.

Ця історія — нагадування про те, як генетичні особливості можуть формувати долю цілих родин, і про те, що навіть найнезвичайніші стани можуть мати пояснення та рішення.

Читайте також