Торт Наполеон — найулюбленіше ласощі у багатьох сім’ях. Його завжди готують з величезним задоволенням. Тому що знають точно, що якщо буде стояти на святковому столі торт з магазину і торт, приготований в домашніх умовах, то навіть гадати не варто — який з них з’їдять в першу чергу!
Але не всі знають, що рецепт цей був не завжди так доступний, як зараз.
Коли в 80-е роки ми жили в Узбекистані, торти у магазині були великою рідкістю. І тому по руках ходило безліч рецептів різних десертів власного виробництва. У кожної господині неодмінно була тетрадочка з рецептами їх приготування.
Так як до приготування тортів завжди було особливе ставлення, тетрадочка зазвичай була окрема, тільки для них — коханих. В Узбекистані будь-яка господиня готувала з легкістю плов, шурпу, лагман, манти, самсу…, ну і все інше. А ось той, хто вмів приготувати цей смачний Наполеон — вважався справжнім кулінаром.
І на це були особливі причини. По-перше, важко було купити достатню кількість гарного вершкового масла. Для випічки в основному використовували маргарин, а для торта Наполеон, маргарин ну ніяк не підходить.
Але була і більш вагома причина. Рецепт тримали у великому секреті. Вся справа в тому, що раз купити хороший торт було практично неможливо, а на свята всім хотілося здивувати гостей, і смачно їх нагодувати, Наполеон пекли можна сказати на комерційній основі, а простіше — на продаж.
Пекли звичайно і інші торти, але торт Наполеон завжди був на першому місці. Замовити його було не просто. Не менше, ніж на місяць, була черга на його випічку.
Пекли його з 15-20 коржів , коржі були широкими і великими, по 30 сантиметрів у діаметрі. Коржі просочені ніжною заварним кремом. Загалом диво кулінарного мистецтва!
Зрозуміло, що майстрині, які пекли такі торти, тримали рецепт під замком за сімома печатками. В народі ходили, звичайно рецепти, але Наполеон за цими рецептами вийшов не таким смачним. А знайти той самий рецепт ніяк не вдавалося.
У школі, де я в той час працювала, також працювала вчителем початкових класів молода вчителька. Ми дружили, а її мама пекла торти на продаж, у неї ми його і замовляли. Але скільки б ми не просили написати нам заповітний рецепт, вона не погоджувалася, посилаючись на те, що сама не вміє. А мама рецепт не дає.
Ми звичайно знали історію, що це їх сімейний рецепт, який дістався їм ще від прабабусі. Що мама береже його, і особливо не наполягали. Замовляли торт, коли чекали якогось свята, і насолоджувалися смаком вже готового смачного Наполеона..
І поки ми жили в Самарканді, спекти справжній смачний торт мені так і не вдалося. Але от коли ми з родиною зібралися їхати жити на Урал, мама вчительки на прощання подарувала мені цей рецепт. І сказала: «Ти любиш готувати, візьми рецепт — готуй своїм дітям. Та нас не забувай!» Я була невимовно рада, адже в моїх руках виявилося справжній скарб, про який я мріяла багато років. Вдячності моїй не було меж. Я досі вдячна їй, адже досі я готую тор Наполеон саме за її рецептом.
Хочу запропонувати Вам сьогодні саме цей «секретний» рецепт. Дуже сподіваюся, що він сподобається і Вам!
Торт Наполеон — класичний рецепт Радянського часу
Нам знадобиться:
Для тіста
- борошно — 5 склянок
- масло вершкове — 300 гр. 82%
- яйце — 1 шт.
- сметана — 0,5 склянки
- вода — 0,5 склянки
- горілка — 2 ст. ложки
- сіль — 1/3 чайної ложки
Для заварного крему
- яйце — 3 шт.
- молоко — 1 літр
- борошно — 3 — 4 ст. ложки
- цукор — 1 склянку і ще 3/4 склянки
- масло вершкове — 170 гр. 82%
- коньяк — 2 ст. ложки.
- ванілін — 1 ч. ложка (без гірки)
Для сметанного крему
- сметана жирна, густа — 1,5 склянки
- цукор — 3/4 склянки
Приготування тіста:
1. Просіяти борошно через сито у велику миску. Просіяти її потрібно обов’язково, бажано навіть двічі, щоб борошно наситилася киснем. Тоді торт вийде по-справжньому ніжним і смачним.
Холодне масло нарізати шматочками в борошно. Розтерти все руками до утворення крихти. Намагатися розтирати швидко, щоб масло не встиг розтанути.
2. В окремій мисці збити яйце з сіллю.
Додати кип’яченої холодної води, сметану і горілку. Все розмішати до однорідного стану, можна віночком. Горілка — обов’язковий інгредієнт, без неї коржі не будуть такими ніжними і шаруватими.
3. Додати отриману суміш в борошно і замісити тісто. Робити це треба швидко, щоб масло не встиг розтанути. Не обов’язково формувати рівний колобок, головне, щоб все змішалося і тісто не липло до рук.
4. Коли домоглися потрібного стану, накриваємо тісто серветкою і залишаємо на 30 хвилин.
5. Через 30 хвилин кладемо тісто в целофан, або загортаємо в харчову плівку. Прибираємо в холодильник мінімум на 1 годину.
6. Потім дістаємо, ще раз вимішуємо і ріжемо на ковбаски, які в свою чергу поділимо на 12-15 однакових частин, скачуємо кульки.
Складаємо кульки в пакет, щоб вони не склеювалися між собою і відправляємо пакет в холодильник.
7. Ставимо за духовку для розігріву. Нам потрібна температура 200 градусів.
8. Дістаємо з холодильника по одній кульці, розкачуємо його дуже тонко. Краще використовувати для цього пергамент, а зараз продається і пекарська папір. Розкачуємо прямо на неї. Тонко розкатаний лист без паперу буде потім важко перекласти на деко.
9. Накладаємо зверху шаблон у вигляді великої тарілки, і вирізаємо з нього рівний круг. У мене тарілка діаметром 24 див
10. Робимо проколи вилкою по всьому листу, щоб готовий виріб не бугрилось, а залишалося рівним, і ставимо випікатися прямо на папері.
11. Випікатися кожен лист буде 3-4 хвилини. Нам потрібні світлі пропечені коржі. Випікати до коричневого кольору не треба. Колір торта повинен бути світлим.
12. Поки корж випікається розкачуємо наступний лист, і так до кінця. Поки коржі вийшли горбистими і нерівними. Це із-за горілки і масла. Але нам так і треба, це добре, що вони такі. При просяканні кремом з’явиться потрібна нам шаруватість. Кожен шар просочиться і це додасть торту бездоганний смак.
13. Обрізки з коржів ще раз проминаем до однорідності, розкочуємо тонко, і теж випікаємо. Цей корж може бути будь-якої форми. Він нам знадобиться для прикраси.
14. Або можна спочатку випекти коржі, а потім вже обрізати їх за формою. Але так вони будуть кришитися. Тому я завжди користуюся першим способом.
Приготування заварного крему
1. Поки тісто у нас набирає чинності спочатку на столі, а потім в холодильнику, можна зварити заварний крем.
2. Яйця збити з цукром в піну, додати 1,5 склянки молока, перемішати.
3. Додати борошно і коньяк. Гарненько розмішати до зникнення грудочок.
4. В окремій каструлі закип’ятити молоко, що залишилося. Як закипить, віночком зробити воронку в молоці і поступово в центр воронки вилити отриману суміш. Заважаємо постійно. Це дуже важливий етап приготування.
5. Потрібно варити отриману суміш до кремоподібного стану, але не можна допускати, щоб суміш кипіла. Якщо буде кипіти, крем втратить свою ніжну консистенцію, сильно загусне, і тоді коржі не зможуть їм просочитися. А це дуже важливо для готового торта.
6. Не даючи крему закипати, варимо до загустіння, потім знімаємо з вогню.
7. Остуджуємо крем.
8. Вершкове масло кімнатної температури збиваємо до кремоподібного стану.
9. Змішуємо крем з маслом, додавши трохи ваніліну. Повинна вийти не занадто густа, але й не рідка маса, так, щоб нею було зручно промащувати коржі.
Сметанний крем
1. Сметану краще брати сільську, густу і жирну, щоб у ній не було ніякої рідини. Якщо використовуєте магазинну сметану трохи далі розповім, як робити крем з неї.
2. Цукор змолоти в пудру.
3. Викласти сметану в глибоку миску, поставити миску в холодну воду. Воду краще заздалегідь охолодити в холодильнику. Вона допоможе домогтися більш повітряного крему.
4. Починаємо збивати сметану, поступово додаючи цукрову пудру. Збиваємо хвилин 15-20 ( краще міксером, час збивання скорочується в 2 рази). Але збивати краще на маленькій швидкості.
5. Крем повинен вийти не рідким, і не густим. Чим густіше сметана, тим густіше крем.
Тепер, коли коржі повністю охололи, а два крему готові, починаємо збирати торт Наполеон.
Як правильно зібрати торт
- беремо плоске блюдо, або, якщо коржі дуже великі, можна використовувати піднос.
- викладаємо на нього перший корж і рясно змащуємо його заварним кремом.
- потім викладаємо другий корж і знову змащуємо заварним кремом
- на третій корж викладаємо першим шаром сметанний крем, а другим — заварний
- потім знову змащуємо 2 шари заварним кремом
- і шостий шар знову двома кремами
- тобто кожен третій корж змащуємо двома кремами
- коли черга дійде до останнього шару, його також змащуємо кремом. Якщо залишився сметанний крем, можна промахнутися і їм.
- крему вийшло багато, якщо зараз натиснути на коржі, то він буде буквально вилазити з-під них. Але ми поки нікуди не надавлюємо, а залишаємо цю поки що не зовсім красиву і рівну масу в такому вигляді.
- залиште торт, нехай він постоїть 30 — 60 хвилин у такому вигляді, за цей час він просочить всі коржі
- потім покладіть на останній корж пекарську папір за розміром
- візьміть велику плоску тарілку, а краще обробну дошку, покладіть її на готовий торт, і трохи натискаючи, примніть коржі. Вони вже трохи просочилися, і не повинні зламатися. Сильно не притискайте, щоб не зламати торт
- залиште ненадовго торт під дошкою, так він ще трохи осяде
- прибираємо папір, знімаємо з неї залишився крем, викладаємо назад на верхній шар
- доповідаємо на останній шар стільки крему, скільки треба
- робимо крихту з останнього коржа, який робили з обрізків
- посипаємо зверху торт
- залишаємо на 10 — 12 годин при кімнатній температурі, просякати
- потім на 12 годин прибираємо в холодильник
- після чого дістаємо, ріжемо на шматки і їмо з задоволенням
Смак у нашого Наполеона просто ніжний. Потрібно сказати, що виходить такий торт не занадто солодким. І це добре, відчувається не тільки смак солодощі, а ще й все різноманіття смаків!
Секрети і особливості приготування торта Наполеон
Є і ще один смачний рецепт, за яким торт виходить дуже смачним. Цей рецепт смачного Наполеона Ви можете подивитися тут.
Розповіла ніби все, постаралася нічого не забути. Тепер справа залишилася за малим. Взяти і приготувати торт Наполеон за старим рецептом, який дуже довго тримався у великій таємниці.
Приємного апетиту!
