Суп Харчо мене навчила готувати моя мама. А мамі цей рецепт дала наша сусідка. Колись, наприкінці 60-х, мій батько надтерміново служив у Азейбайджане. Жили ми в будиночку, а поряд з нами жила грузинська сім’я. Дуже гостинна, дружна сім’я.
Моя мама завжди дуже смачно готувала, і сусідка наша готувала не менш смачно. Тоді ми вперше спробували багато грузинські страви. А що таке грузинська кухня, знають всі зараз далеко не з чуток. Давні традиції разом з вивіреними віками рецептами. Збалансована, корисна їжа — що може бути краще?!
Мою маму звати Ніна, а сусідку тьотю Ніно. Ось так вони й подружилися. І сусідка наша навчила готувати мою маму різні грузинські страви, в тому числі і знаменитий, улюблений багатьма суп Харчо.
З тих пір ми часто готуємо в нашій родині суп Харчо з цього смачним рецептом. І ті, хто пробував цей суп, чимало втішних слів сказали моїй мамі. Поділюся і я з Вами цим смачним рецептом супу Харчо (думаю тьотю Ніно не буде ображатися).
Що нам знадобиться:
- 400 гр. яловичини
- 2 цибулини
- головка часнику
- 100 гр волоських горіхів
- 3-4 ст. ложки рису
- томатна паста
- зелень (кріп, петрушка, кінза)
- 2 ложки соусу ткемалі
- хмелі-сунелі, сіль, червоний стручковий перець, чорний мелений перець.
Для того, щоб приготувати суп Харчо, треба запастися насамперед часом і терпінням. На Сході ніколи не готують їжу нашвидкуруч. Завжди вкладають всю душу в приготування кожної страви. Саме тому, у них завжди все дуже смачно.
Як-то моя онука запитала мене: «Бабуся, а чому у тебе все так смачно виходить?» А я їй у відповідь: «Так треба вкласти душу в те, що готуєш!» І тепер вона, коли приходить в гості, і сідає за стіл, завжди питає: «Бабусю, а ти душу вклала?», і завжди говорить, що хоче стати кухарем. А мені дуже навіть приємно це чути!