Ектор Хіменес-Браво показав вечерю з того, що знайшлося в холодильнику

Колумбійський шеф-кухар і телеведучий Ектор Хіменес-Браво вирішив нагадати, що для смачної вечері не обов'язково йти до магазину. Свій рецепт він так і назвав — «Що є в холодильнику?». За його словами, вдома часто залишається чимало різних продуктів, і це нагода приготувати щось із того, що вже під рукою.

«Саме час увімкнути фантазію й приготувати вечерю з того, що вже є під рукою», — каже телеведучий.

Основою страви стали курячі мітболи. Для фаршу Ектор радить дрібно нарізати солодкий перець, цибулю, зелену цибулю, петрушку та часник, додати сіль, чорний перець, зіру й сухий часник за смаком і добре перемішати все руками. З готової маси вологими долонями формують невеликі кульки приблизно однакового розміру. Їх обсмажують на сковорідці з невеликою кількістю олії з усіх боків до золотистої скоринки, а потім перекладають на тарілку.

Далі на тій самій сковорідці готують овочеву основу: нарізані селеру, болгарський перець і цибулю обсмажують до м'якості. Окремо чищать гриби і, за потреби, нарізають, додають до овочів і смажать ще кілька хвилин, приправляючи сіллю та перцем. Після цього в сковорідку йдуть томати пелаті — одна склянка — або дві столові ложки томатної пасти, до якої за потреби доливають трохи води, щоб соус мав потрібну консистенцію. Соус перемішують і доводять до кипіння.

Обсмажені мітболи повертають у соус, накривають кришкою і тушкують на невеликому вогні близько десяти хвилин — щоб м'ясо повністю приготувалося, а кульки просочилися соусом. Подають страву гарячою разом із соусом та лисичками, за бажанням прикрасивши свіжою петрушкою або зеленою цибулею.

Ідея припала до душі підписникам Ектора в Instagram. Вони зауважили, що вечеря вийшла по-королівськи — особливо з огляду на те, що готувалася вона винятково з того, що було в холодильнику. Одна з підписниць, Аліна, теж шеф-кухарка, зізналася: «Сьогодні дивилася на лисички в магазині, боюся їх готувати, ніколи не пробувала. Виглядає смачно».

Історія проста: рецепт народився не з походу по рідкісні інгредієнти, а з ревізії власних полиць. І, схоже, саме це й робить його цінним для тих, хто щовечора ставить собі те саме запитання — що приготувати з того, що вже є.