Томатна паста своїми руками

Томатна паста використовується для приготування їжі мільйонами людей всіх національностей. Це продукт, відомий кожній домогосподарці в нашій країні, та й не тільки в нашій.

На основі томатної пасти готують кетчупи і соуси. Сама по собі томатна паста – не кінцевий продукт, а напівфабрикат для майбутніх страв. Ніхто не їсть томатну пасту без попередньої обробки.

Томатну пасту додають в перші і другі страви для додання характерного томатного смаку і яскравого кольору. А нормальне, здорове травлення, як ми всі знаємо, починається з того, як виглядає і пахне їжа. Їжа, яка пахне і виглядає апетитно, сприяє вироблення травних соків, а значить, їжа засвоюється в повній мірі і приносить користь. Томатна паста у цьому сенсі – відмінний стимулятор вироблення травних соків і поліпшення травлення.

Томатна паста, як зазначалося вище, містить вітаміни, які є в томатах і фактично володіє такими ж корисними властивостями, що і помідори.

Я хочу поділитися з Вами своїм рецептом приготування томатної пасти. Я заготовляю її у великих кількостях на зиму. Влітку ми не відчуваємо нестачі в овочах, всього в достатку! Пішов, купив свіжі помідори, і приготував усе, що хочеш.

Інша справа — зима. Помідори не такі смачні, не такі солодкі. Який від них смак і колір? Так і стоять вони взимку недешево. Томатну пасту купувати в магазині не хочеться. Купила якось маленьку баночку, думала для кольору буду по чайній ложечці додавати. Так вона у мене в холодильнику три місяці стояла відкрита, і хоч би що їй — не запліснявіла, не пропала. Що там таке разом з пастою намішали? Стала читати склад, навіть погано стало, суцільні Е-шки. А так як я про ці Е-шки вже все знаю і навіть цілу статтю написала, я викинула її від гріха подалі. І більше не купую, своя томатна паста, нехай не така красива, зате вже точно корисна.

Згідно ГОСТу в пасті повинні міститися тільки помідори і сіль. Ось таку пасту ми і будемо робити з Вами. Звичайно паста — може голосно сказано. У мене виходить щось середнє між пастою і соком, і не рідка і не густа. Я не перетираю через сито помідори, і у мене паста разом з насінням. А чого добру пропадати, та час витрачати. Тим більше, що під час варіння від насіння нічого не залишається.

Томатна паста. Приготування.

Ну що ж, приступимо. Що нам знадобиться для приготування томатної пасти:

• помідори
• сіль
• соняшникова олія

Я спеціально не вказую кількість. Хто скільки вважатиме за потрібне заготовити, стільки й зробить. Я завжди купую один-два ящики помідорів. Тобто у мене виходить в промислових масштабах. Зате своя томатна паста у мене і восени, взимку і навесні. Смак у неї виходить, як у справжніх помідорів. І якщо магазинну томатну пасту не їдять, то цю тільки дай!

Якось поїхали ми з чоловіком по справах на тиждень, а вдома донька з зятем жили. По приїзду дивлюся, щось томатна паста на моїх поличках изряднопоубавилась. А донька і каже: «Так це зять твій улюблений уподобав, відірвати його не могла!» Звичайно, а чого ж не є, коли їси, і як-ніби помідорчики-то свіженькі.

Купую помідори в кінці серпня, коли вони самі спілі, самі червоні. Набрали силу від Сонечка! Повні соку, смаку, вітамінів. Ось з них і роблю.

Робити все дуже просто!

Помідори помити, вирізати плодоніжку, розрізати на частини. Так, щоб зручно було перекручувати.

Перекрутити на м’ясорубці. Раніше-то крутили вручну, так довго йшло. А зараз, якщо є електром’ясорубка, так миттю все перекручиваешь.

Перелити у велику каструлю. Я користуюся великим казаном, в ньому менше ймовірність підгоряння, легше заважати, готується томатна паста не накопичується в куточках каструлі. Якщо будете варити в каструлі стежте за цими підступними куточками.

Не забувайте періодично помішувати. Я заважаю шумівкою , в казані вона добре захоплює, і нічого не пригорає. Варимо на повільному вогні. Наша готується паста повинна потихеньку булькати, а не вирувати.

Поки вариться, підготуйте тару, куди будете заготовляти. Я заготовляю в літрові скляні пляшки, вони залишаються, коли купуєш різні соки. Коли пляшок не залишається, можна використовувати банки з закручуються залізними кришками. Пляшки та банки треба добре промити з содою і простерилізувати.

Для цього набираємо в звичайну каструлю воду, доводимо до кипіння. Ставимо в каструлю друшляк, і денцем вгору ставимо за дві пляшки або банки. Випаровується пар повинен проникати у ємності. Так і відбувається процес стерилізації. Кришки залити окропом в окремому посуді, дати постояти хвилин п’ять.

Можна і по іншому простерилізувати. Налити окріп у банки, прикрити кришкою. Дати постояти 5-10 хвилин. Потім воду злити. Банки перевернути денцем вгору, поклавши на чистий рушник. Але кришки все одно пропарити окремо. Або ще стерилізують в духовці.

Варимо довго, наше завдання випарувати воду. Ви побачите, коли це станеться. Паста повинна стати густий. Ось зараз особливо потрібно стежити за тим, щоб не пригоріло. Приблизно хвилин за 10 до кінця варіння посоліть. Дайте можливість розійтися солі, спробуйте. Пересолювати не треба, повинен вийде звичайний солоний смак.

На сковорідці прогрійте масло. Їм ми будемо заклеювати нашу пасту.

Тепер самий відповідальний момент. Паста у нас приготувалася. Беремо простерилизованную банку, великою ложкою викладаємо туди готову пасту, практично до самого краю. Викладаємо щільно, приминаем ложкою, намагаємося, щоб не залишалося пузыриков повітря. А тепер зверху наливаємо столову ложку гарячого масла, масло розтечеться і дасть плівочку. Закручуємо кришку.

Якщо приготували пляшки, то треба приготувати воронку, щоб через неї перекласти масло в пляшки. Густа Паста, буде вередувати, не захоче лізти в пляшку. Але треба приловчитися. Чому я більше люблю заготовлювати в пляшках, масла треба наливати зовсім небагато, вистачає і половини ложки. Та, чесно кажучи, і з банками у мене завжди дефіцит. Пам’ятаю, як раніше заготовляли пасту: заливали в звичайні скляні пляшки, а зверху одягали соски. Пляшок з кришками не було, а банки все йшли для іншої консервації.

Перевертати банки не обов’язково, поставте на рушник, зверху накрийте ще рушником. Нехай томатна паста остигає повільно.

 

Якщо Ви захочете, зварити пасту без помідорних насіння, то треба перетерти зварену заготівлю через сито або віджати через марлю. І проварити ще якийсь час. Ну це так, на всяк випадок!

На видному місці банки нехай постоять тиждень, а то й дві. Якщо ви зробили все правильно, то паста буде мати нормальний вигляд. А якщо порушили технологію, то вона вспучится. Може і підняти кришку, а то і вибити. Пасту з такою банки треба викинути. В їжу її вживати не можна.

У помідорах багато кислоти, вони самі по собі є консервантами, тому, помідори не примхливі. Як правило, нічого не спучується. Тільки якщо кришку нещільно закрутили, і в банку міг потрапити повітря.

Але я думаю у Вас все вийде. Зберігати краще в прохолодному місці, подалі від опалювальних приладів. У всіх квартирах є кладовочки, обладнайте її під заготовки, і припаси. Тоді всю зиму будете харчуватися смачно і корисно.

Спасибі, що відвідали мій блог! Мені було дуже приємно поділитися з Вами рецептом.