Як і з чим їдять анчоуси у нас і в інших країнах
В Англії дуже люблять цей продукт. Популярний вустерський соус пішов саме з цього куточка планети. А створили його в 1837 році, коли на територію Англії був завезений рецепт індійського соусу. Його віддали місцевому професіоналу, але він не тільки не зміг його повторити, але і зробив щось огидне і погано пахне.
Цей соус прибрали з очей геть і забули про нього. Лише через роки, хтось знайшов баночку і наважився в неї заглянути. Ось тоді-то аромат і смак розкрився повністю. Як виявилося, такий незвичайний смак і аромат дають тільки анчоуси. І донині його додають в безліч страв як приправу.
В Італії також шанобливо ставляться до цієї дрібної рыбешке. Знаменита навіть у нас в Росії піца «Чотири пори року» унікальна саме за рахунок присутності в ній даної риби. Це блюдо подається в містах і сільських кафе Італії повсюдно, так, як в Росії – випічка з м’ясом. Також там не уявляють святкування Великодня без м’яса молодого ягняти, змішаного з анчоусами і розмарином.
Цей продукт також можна зустріти в стравах Вітелло Тонатіу, де скибочки телятини подаються з ніжним соусом з цієї дрібної рибки. Воно готується спеціально на Успіння Богородиці. Незаможні італійці роблять з риби ікру, перемелюючи її до пасти, додаючи масло і перець.
Взагалі, змішування філе з перцем – досить часте поєднання на цих широтах. Соуси Певерада і Путанеска, які подаються з пастою і овочами, мають у складі саме ці інгредієнти.
Жителі Іспанії теж активно вживають у їжу цих дрібних сріблястих малюків. У них популярні пироги з рибною начинкою, вони їх смажать і маринують, змішують в перцем і часником.
У Швеції хамсу використовують в других стравах. Класична запіканка у них має у складі смажена картопля, анчоуси і цибулю поперемінно змащені майонезом або сметаною.
Американці, прихильники бутербродів і канапе, змогли впровадити рибку і туди. А Цезар з анчоусами, так популярний у всьому світі, вперше був створений в Америці, де донині його готують з великою повагою.
В Росії продукт прижився далеко не відразу. Ще до революції 1917 року його використовували, але тільки в складі закордонних рецептів, не експериментуючи з споконвічно російськими стравами. Потім про нього зовсім забули і почали згадувати лише нещодавно, даючи їй ще один шанс.
Спочатку вона у нас з’явилася, як сушений снек, нарівні з іншого сушеною рибою, і лише нещодавно її оцінили і почали вживати як поживний продукт, використовуючи в різноманітних салатах та інших стравах.
